- блискотливий
- -а, -е.Який часто, весь час блискає; блискучий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
блискотливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
блискотливість — вості, ж. Абстр. ім. до блискотливий … Український тлумачний словник
кришталевий — а, е. 1) Прикм. до кришталь 1), 2). || Зробл. із кришталю (у 1 знач.). 2) перен. Який прозорістю, грою барв і т. ін. нагадує кришталь (у 1 знач.); прозорий, ясний, блискотливий. || Високоморальний. || Бездоганно чистий. 3) перен. Мелодійний,… … Український тлумачний словник
блискучий — 1) (який блищить), блискотливий, сяючий, (о)сяйний, сяйливий; лискучий, лиснючий, лисніючий (який лисніє); ґлянц[с]овий, ґлянсований (про лискучі предмети); ґлянсуватий, ґлянцюватий; лаковий, лакований (немов покритий лаком); атласний (який має… … Словник синонімів української мови